- відкріпляти
- див. відкріплювати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відкріпляти
Смотреть что такое "відкріпляти" в других словарях:
підкріпляти — див. підкріплювати … Український тлумачний словник
відкріпляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підкріпляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підкріплюватися — ююся, юєшся і підкріпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., підкріпи/тися, іплю/ся, і/пишся; мн. підкрі/пляться; док. 1) Ставати сильнішим, міцнішим завдяки чиїйсь підтримці. 2) розм. Зміцнювати свої сили, ставати бадьорим, відпочивши, поївши що небудь … Український тлумачний словник
зміцнювати — зміцнити 1) (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), укріплювати, укріпляти, укріпити, утверджувати, утвердити, посилювати, посилити, скріплювати, скріпляти, скріпити; закріплювати, закріпляти, закріпити (роблячи тривалим, постійно чинним);… … Словник синонімів української мови
відчепити — відчіплювати, відчіпляти (вивільнити предмет, який до чогось причеплений / зачеплений), відшпилити, відшпилювати, відкріпити, відкріплювати, відкріпляти … Словник синонімів української мови
підтверджувати — I = підтвердити (наводити факти, доводи тощо, засвідчуючи вірогідність, істинність чогось), підкріплювати, підкріпляти, підкріпити II ▶ див. визнавати I, свідчити … Словник синонімів української мови
відшпилювати — юю, юєш, недок., відшпили/ти, илю/, и/лиш, док., перех. Відколювати, відкріпляти що небудь зашпилене, пришпилене … Український тлумачний словник
закріплювати — юю, юєш і закріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., закріпи/ти, плю/, і/пиш; мн. закрі/плять; док., перех. 1) Використовуючи яке небудь кріплення, робити стійким, нерухомим. || Міцно приєднувати, прив язувати до чого небудь. || Вростаючи в ґрунт,… … Український тлумачний словник
